1px
  • ibigdan

А вы можете мне привести пример ЧТОБЫ ХОТЬ КОГО-ТО ПОСАДИЛИ?

Очень часто слышу такой вопрос как глава РГК НАБУ.

И хоть мы постоянно напоминаем что НАБУ не сажает, что НАБУ это орган "ДОСУДЕБНОГО" расследования (то есть когда начинается суд, то НАБУ уже нет в процессе)

РГК решили вам рассказать о судьях которые УЖЕ, на данный момент, находятся в местах лишения свободы.



Несмотря на то что антикор-вертикаль НАБУ-САП-ВАКС постоянно и методично подвергается нападкам со стороны власти (довольно успешно) она все равно дает результат (в то время как вся другая система не дает ВООБЩЕ никакой результат).

Я перепроверю цифры (и обязательно дам вам источник) но если мне не изменяет память, то обвинительных приговоров (против чиновников) у ВСЕЙ прокуратуры и у ВСЕХ судов Украины примерно столько же за пол года, сколько у 1 НАБУ-САП-ВАКС.

Я думаю вам это должно дать понимание того насколько все плохо у нас с МВД-СБУ, генеральной прокуратурой и судами.

Прошу вас поддержать пост РГК НАБУ (лайком, комментом, репостом).

Mark Savchuk:



miggerrtis

Малыш Луи


Еврейская семья Карнофски, иммигрировавшая из Литвы в США, пожалела 7–летнего мальчика и привела его в свой дом Collapse )
1px

Смерть не желает вам зла

В знакомой ветклинике был мини-зоопарк. Собрался он из разных тварей, подобранных в печальном состоянии на улице добрыми прохожими, принесенными в клинику и там и оставленными (обожаю людей, кто делает добро наполовину!) Среди всех отличалась птица... ну, вероятнее всего это была птица.

Любимый мною Пратчетт описывает подобное создание "Птица выглядела так, словно ее сначала ощипали, а потом воткнули все перья обратно, только вверх ногами." Сия гражданка имела скромное имя "Смерть" (точнее полное имя было "когда же уже смерть тебя заберет").

Она трижды попадала в зоопарк. Первый раз с расколотым клювом (КАК?) ей была оказана помощь, для нее купили клетку (точнее просто огородили угол в коридоре сеткой рабицей) из которой она через месяц героически сбежала напав на врача во время кормежки. Второй раз ее доставили через несколько месяцев с половиной оторванного крыла (так же привезли собаку, которая это крыло сумела отгрызть. Клюв сросся хорошо и собаке наложили кучу швов). В этот раз адовый птах не стал дожидаться заточения, а свалил прямо из операционной (будучи под наркозом) с зашитым крылом, маскируясь под нетрезвого пингвина. Самое главное, что никто в приемной даже не понял что это побег. Ну вышла из операционной птица и пошла пешком к выходу - говорили, что шла так уверенно, будто все в порядке и так и надо. Наконец, спустя еще год ее привезли без глаз (кошка выцарапала один глаз и сильно повредила второй). Как этот франкинштейн смог выжить на улице год - было загадкой для всех. В итоге Смерть поселилась в своей клетке и как-то смирилась с судьбой, но боевой характер сохранила.

Из любимых развлечений у нее было чесание шеи. Выглядело это так: Существо, напоминающее неудачную шутку наркомана-таксидермиста сидит на ветке на уровне глаз. При приближении человека оно начинает "смотреть" на него, буквально прожигая то белым бельмом, то впадиной глазницы. От одного этого вида уже народ нервничал (дети часто плакали). Причем птица очень точно определяла где гость и при попытке отойти сердилась и начинала злобно шипеть и хрипло клекотать (вот тут уже и взрослые могли испугаться) не спуская с цели своего "взгляда", но все это было только прелюдией. Так эта сволота проверяла, готовы ли Вы к главному блюду. Если человек выдерживал взгляд, если не убегал, то местами пернатая немезида медленно, как в фильме ужасов поднимала одну лапу (при этом остальная тушка не шолохалась), как бы намеренно тягуче подносила ее к шее и только одним когтем делала почес через все горло (правда иногда эффект терялся, если вместо шеи чесалась грудка). Сказать что это было жутко - то же самое, что сказать о годзилле, что она большая. Но самое главное что когда (не если, а когда) зритель сдавался и спасался бегством - тварь начинала хрипло смеяться и довольно приплясывать у себя на ветке.

Главврач (женщина добрая, но и не желающая разоряться, так как смерть активно портила отношения клиники с клиентами) предприняла ряд мер по решению проблемы.
1. Повесила табличку "Птичку зовут Смерть. Смерть не желает вам зла, она просто болеет" (Надо сказать, что надпись была чистым враньем и никто из персонала и знакомых не верил в это заявление) Впрочем, такая надпись (что бы прочесть которую, народ стал подходить поближе, после чело поднимали взгляд и встречались со Смертью лицом к лицу) только усугубила ситуацию.
2. Тогда птицу посадили спиной к коридору. Идея сразу показалась глупой (птица же просто пересядет?), но Смерть извратила это начинание со свойственным садизмом. Теперь люди видели только странный ворох перьев, подходили поближе и тут Смерть оборачивалась (дальше шел обычный ритуал запугивания и наведения массового ужаса). Более того, птице этот театральный эффект так понравился, что теперь она все время сидела спиной к жертвам, выдерживая мучительную паузу.
3. Табличку повесили на уровень птицы, так что птица оказалась за ней. Просчет оказался таким же, как и в прошлый раз. Ожидающие своей очереди хозяева кошечек и хомячков видели табличку, подходили, читали ее, ничего не понимали, заглядывали сбоку в клетку... где их уже давно ждала Смерть. Одну бабку чуть не увезли с сердцем после такого знакомства.

Конец истории оказался внезапно счастливым. От очередной отправки в дикую природу падлоптицу спас внезапный покровитель - местный бандит, который выкупил ( от души - все убытки покрылись с лихвой) этого демона и поселил ее у себя в приемной. Говорил потом, что никакие амбалы охранники не производили впечатление на деловых партнеров, как эта скромная птичка. После этого бандюк являлся еще два раза.

Через полгода он привез большую корзину вкусняшек и кучу коньяка. Рассказал, что ночью в офис влезли воры, но познакомились со Смертью. В результате один из взломщиков выпрыгнул в окно прямо из приемной (благо второй этаж), а второй был настолько впечатлен встречей, что сдал приехавшим ментам все и вся, выменяв полное признание на право по дороге в отделение остановиться у церкви, где молился на пороге (дальше его не пустили менты) пока его силой не уволокли обратно в бобик. Бандюк после этого получился авторитетом, а его офис стал внушать ужас больше, чем застенки нквд.

(автор не установлен)

Система

Нещодавно побачив суперечку щодо того, чи можна в Україні цілі професії одним миром мазати.
Бо пан Остап Українець написав, що уся правоохоронна система в нас насправді правопорохонна. А до нього прийшов пан Bohodar Kovaliv та сказав, що так казати можуть хіба інфантили. Бо серед копів є різні люди. І серед чиновників. І серед суддів.
І тут в мене трішки око сіпнулося.
Бо якщо серед копів та чиновників я класних хлопів знаю, то щодо суддів, на мою думку, Богодар прям дуже-дуже схибив. І ось маю декілька наочних прикладів.
На днях обрали пані до Вищої ради правосуддя. Звати пані Інна Плахтій. А її батька звати Борис Плахтій. Він відомий тим, що вже у 1987-му році роках винес останній смертний вирок бійцю УПА - Івану Гончаруку, незважаючи на те, що той вже був заарештований у 1946-му та відбув термін на Колимі. Так КДБ відзначило річницю революції. З 2006-го року пан Борис на пенсії. Його довічне утримання лягло на плечі нас, українських платників податків.
Інна - не єдина його донька. Є ще Наталія Плахтій, працює суддею Волинського окружного адміністративного суду. А ще в Інни є донька, Катерина Троць, що працює працює керівником служби інспекторів тієї самої Вищої ради правосуддя. Сімейний підряд.
А нещодавно по мережі пробігло відео, де істота з губами, схожими на розплющених хробаків, розповідає, як їй соромно за Україну, яка не пустила співака ротом Моргенштерна. І що Україна про***ла Крим, який вже не повернеться.
Питання: в якому суді працюватиме істота, якщо вона навчається на третьому курсі юридичного, а і її мати, Крістіна Константінова, і її співмешканець, Віктор Кицюк - судді Печерського райсуду Києва? Якщо у когось добра пам’ять - так, це той самий Кицюк, що під час Майдану штампував вироки автомайданівцям. Втім, сама Константінова теж таке робила.
Ну от чого ви усіх суддів одним миром мажете? - скажуть мені. - Усі люди різні! От був один суддя, що навіть в ДАП снайпером був!
Так, був, пан Мамалуй. А після ДАПу був ще один показовий епізод. Пригадуєте, у 2017-му році був такий випадок - певна пані припаркувала авто з порушеннями, а коли копи зробили зауваження, відмовилася ані перепарковуватися, ані показати документи на вимогу поліцейських, що під’їхали. Ну, копи виявилися не шуганими, наділи на неї наручники, а це була суддя Солом’янського районного суду Вікторія Кицюк.
Здавалося б, ситуація очевидна. Але ні. За Кицюк вступилися усі судді, включно по Раду суддів, яка на своїй сторінці просто перебрехала обставини, незважаючи на вже опублікуковане відео (начебто суддя не була в машині, а лише до неї підходила, а копи наскочили та схопили, не давши навіть можливості показати документи). І так, активно вступився за пані Кицюк пан Мамалуй. Хай би як кепсько це не виглядало, але є така штука - професійна солідарність.
І так, бонус для уважних. Ви вгадали, оця Вікторія Кіцюк - це колишня дружина Віктора Кицюка з початку цього тексту. А нинішня його співмешканка - це мати тієї дівчинки Губи-Хробаки, яка сумує за Моргенштерном. А ще в Печерському судді працює його рідна сестра, Людмила Кицюк.
Оце співпадіння, еге ж?
Та не співпадіння це, а каста.
Одна відносно невелика, б-ська каста. Де всі всіх знають. Де всі з усіма переспали. Де скоро серйозно встане проблема інбридингу, бо занадто багато близьких родичів буде у шлюбних стосунках, як у королів середньовіччя. Де судді, що судили бандерівців, видають доньок за суддів, що судили майданівців, і на момент шлюбу вже чудово уявляють, в яких судах працюватимуть їхні ще не народжені діти. Де ворон ворону око ніколи не виклює, а Вовк Вовка завжди прикриє.
І ця система ніколи не очиститься зсередини.

Події 2 травня 2014 року в Одесі: сто недитячих питань з майбутнього - 2

Початок
ПРО ПЕРЕБІГ ПОДІЙ
 
50. Были ли применены пиротехнические устройства в первой стычке? Если да, то представляли ли они особенную опасность? Если да, то по какой причине?

51. Кто был первым пострадавшим со стороны Самообороны? Они сейчас считают его героем?
 
52. Какая группа людей приняла верное решение и стала третьей линией оцепления, стала на защиту простых граждан (первыми двумя были милиционеры, которые явно уступали количеством)?

Всю зброю, яку застосовували в той день, варто розділити на летальну (бойову або мисливську) і нелетальну (травматичну, сигнальну, револьвери Флобера, саморобні вибухові пристрої, також такою ми вважаємо «коктейлі Молотова»). Нелетальна зброя є дуже небезпечною, нею можна навіть вбити, проте вона для цього не призначена.

Нелетальну зброю (револьвери під патрон Флобера, травматичні пістолети) з перших хвилин сутичок застосовували обидві сторони. Саме тоді, приблизно о 15:30, «Самооборона» Євромайдану, прикриваючись щитами, перекрила Грецьку вулицю і разом з міліцією розділила сторони. Великої бійки вдалося уникнути. За один з щитів залетіла саморобна граната, зроблена з потужної петарди з цвяхами та гайками. Такі гранати у великій кількості використовували бійці «Одеської дружини» Куликового поля. Граната вибухнула біля шиї активіста «Самооборони» Ігоря Бабаяна, він переніс кілька операцій і став першим постраждалим в той день.
 
Першим постраждалим від летальної зброї став Ігор Іванов з «Правого сектору» — його смертельно поранили кулею калібру 5,45 (з автомата Калашнікова) майже через годину, о 16:23. Ми вважаємо, що кулю випустив активіст Кулікового поля, відомий як Боцман.

Першим померлим на місті був Андрій Бірюков, який перебував серед проукраїнських активістів. Приблизно о 16:23 в нього влучила куля з потужної пневматичної зброї.
 
53. Як люди відрізняли своїх та не своїх?
Collapse )

-

Події 2 травня 2014 року в Одесі: сто недитячих питань з майбутнього - 1

Serhiy Dibrov
Дуже дякую Андрей Ювченко за цікавий експеримент. Також дякую Володимир Саркісян та іншим членам Групи за допомогу та співавторство.
https://dumskaya.net/news/_2324-142453/
А діти у нас - чудові. Принаймні в Русанівському ліцеї з поглибленим вивченням фізики та математики, що в місті Києві.
===

Події 2 травня 2014 року в Одесі: сто недитячих питань з майбутнього


Оглядач «Думської» і учасник «Групи 2 травня» Сергій Дібров зробив дуже великий лонгрід, присвячений трагічним подіям травня 2014 року. Матеріал не зовсім в нашому форматі, але порушена тема надзвичайно важлива, тому публікуємо в повному обсязі.  
Вони — цілком дорослі і дуже розумні люди, учні випускних класів Русанівського ліцею, що в Києві. У 2014 році їм було по десять років. Вони не пам’ятають усіх подій та обставин Революції Гідності. Вони не билися на Майдані, не зустрічали тривожні новини з Криму, не переживали разом з усією Україною події в Слов’янську, Донецьку, Одесі.
Вони дорослішали тоді, коли в Україні не транслювали російські телеканали, що перетворилися на рупори ворожої бойової пропаганди.
Вони кияни. Одеські події 2 травня 2014 року для них - це вже одна з багатьох сторінок підручнику історії України. Тому вони дивляться на події того дня трохи відсторонено — на відміну від тих, хто був якщо не учасником, то принаймні свідком або спостерігачем.
Після перегляду документального фільму і ознайомлення з матеріалами «Групи 2 травня» в них виникло багато запитань. Ми з колегами з Групи вирішили, що повинні відповісти на всі.
Питання ліцеїстів — найважливіше в цьому тексті. Так, вони певним чином дублюються або перетинаються. Ми залишили їх у тому вигляді, в якому їх поставили: лексика та формулювання 17-річних громадян дозволяють зрозуміти хід їх думок, побачити, що для них є головним, а що другорядним, і що саме викликає нерозуміння або сильні емоції. Ми лише об’єднали питання у тематичні блоки, щоб було зручніше відповідати.
І головне: саме такі питання будуть виникати у розумних людей через десять, 20, 50 років. Дуже добре, що ми можемо надати на них відповіді вже зараз.
На більшість питань ми відповіли. На деякі, дуже важливі — відповідей в нас наразі, на жаль, немає.

Дякую викладачу Русанівського ліцею пану Андрію Ювченко за цей цікавий експеримент. Також дякую своєму колезі, експерту «Групи 2 травня» Володимиру Саркісяну за відповіді на останній, найскладніший та найважливіший розділ «Висновки».

ДСНС

1. Почему первый звонок в пожарную службу был просто проигнорирован? Почему пожарные приехали с таким опозданием?

2. От момента загорания здания Дома профсоюзов до приезда пожарной службы прошло около сорока минут. Как вы считаете, чем вызвана такая задержка? Было ли это вызвано нежеланием пожарников вмешиваться в боевые действия или же непрофессиональной работой руководства?

3. Чому в Домі профспілок 2 травня не було води? Хто наказав працівникам пожежної служби не надсилати машини до пожежі протягом 40 хвилин?

4. Чому пожежники приїхали так пізно до будинку профспілки, чи дійсно те що в них не вистачало машин?

5. Якщо пожежа на перший погляд нічому не загрожує, хіба її не мають негайно ліквідувати?

Дії працівників ДСНС, як бачите, викликають багато питань. За Статутом, рятувальники повинні негайно виїжджати на кожне повідомлення про пожежу. Як так сталося, що до Будинку профспілок, до кого було 500 метрів, вони їхали сорок хвилин?
Collapse )


 
Окончание